МЕФ Кулебаки Меф VHQ

Как я купил мефедрон и пошел торкнутый к стоматологу

Ребят, залетайте, сегодня я вам хочу рассказать историю, которую бы мы сами назвали "как я купил мефедрон и пошел посещать своего стоматолога". Ну, в общем, начнем, нечего тут тянуть. Я рэпер, да такой наркоманский, который сидит на закладках и бездумно торчит в своем студио всю свою жизнь.

Итак, рано утром я проснулся, и сразу в голове возникла идея, что пора заняться хоть какой-то деятельностью, не связанной с созданием новых треков. В городе распространялся слух, что один местный дилер достал новенький мефедрон, и как ни странно, я решил, что это будет отличной идеей. Залетай, друзья!

Я сообрался и отправился на поиски этой закладки. Пройдя весь квартал, я наконец-то нашел дилера. Отдал ему свои деньги и получил свою дозню. Но тут бац-бац! Началась моя ломка. Знаете, эта чувство, когда хочется ломать все вокруг, когда каждая клеточка твоего тела кричит о том, что нужно больше наркоты. Мне ведь и так бездельничать было нечем, а самому себя втирать, что я великий и непобедимый, от чего-то же нужно отвлечься. А марка? Да мне без проблем, я ведь знаю хитрости, правда, с этим LSD не сражался, вот впервые решил познакомиться с ним.

Итак, я дождался субботнего утра и направился в стоматологию. Готовки наркоты намешал, захватил с собой марку для души и отправился в путь. Взял такси, потому что ноги уже не слушались, а я знал, что даже на такой мексиканской скорости мало кто сможет держать себя в рамках.

Приехал я к месту назначения, вошел в здание. Спрашивают меня на ресепшене: "Срок консультации?" Я отвечаю: "Все, что угодно, мне сегодня просто нужно побыть наркоманом." Мне, кстати, пофигу уже было, сколько я заплачу за эту услугу, главное - я должен получить свою дозню.

Врач появился и проводит меня в кабинет. Я лежу на кресле, а он говорит: "Что вас беспокоит?" Я отвечаю: "Мне нужно самое сильное обезболивающее, потому что у меня тут всю жизнь капец как болит." Он сделал мне инъекцию, я почувствовал, как моя голова стала отключаться от реальности и погружаться в прекрасный мир наркологии.

Ребят, вы не представляете, как я летал по облакам. Моя душа просто вырывалась ввысь, а тело танцевало под музыку MDMA молли. Я забыл о своих проблемах и погрузился в состояние абсолютного безумия. Врач задавал мне некие вопросы, но я просто улыбался и мечтал о следующей встрече с этими прекрасными веществами.

Когда пришло время уходить, меня уже не было. Я остался в этом мареве счастья и безумия, улыбаясь непонимающему миру. Врач сказал, что все в порядке, но я знал, что он просто не понимает, что происходит со мной. Ведь он не знал, что я только что открыл для себя новый мир, где все возможно и ничего невозможно одновременно.

Такие вот истории, друзья. Жизнь наркомана рэпера - это что-то особенное. Ведь мы сами выбираем свое счастье и свою боль. Мы создаем свой мир, где все дозволено и все сгорит в огне нашего безумия. Мы не просто закладки на обочине, мы элита подполья.

Но, пожалуй, хватит мечтать о том, что уже прошло. Ведь в реальности за нашими пристрастиями следует масса проблем. Или, как говорят, дозняков. Найдите другие способы наслаждаться жизнью, ведь она так прекрасна. Не давайте себе втирать, что все проблемы решит наркота. Верьте в себя и свои возможности, и тогда вы сможете обрести настоящую свободу и счастье, без проблем и без дозней.

Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.

Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.

Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.

Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.

А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.

Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.

Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!

Порада	Або вибачення?
Постійно циклодолити?	Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси?
Запасіться оксами	Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному.
Ганджубас підкорює тебе	Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана.

Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.

Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.

Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.